# started 2014-08-16T15:17:20Z "Сло́во — найменша самостійна і вільно відтворювана в мовленні відокремлено оформлена значима одиниця мови, яка співвідноситься з пізнаним і вичленуваним окремим елементом дійсності (предметом, явищем, ознакою, процесом, відношенням та ін.) і основною функцією якого є позначення, знакова репрезентація цього елемента — його називання, вказування на нього або його вираження.Слово — це послідовність морфем, об'єднаних за граматичними правилами певної мови і співвідносних з певним елементом позамовної реальності.Зазвичай слово складається із основної морфеми — кореня, та афіксів: префіксів, суфіксів та закінчень. Слова сполучаються між собою, формуючи інші елементи мови — фрази та речення.Всі слова певної мови складають її лексику."@uk . "Довжина — відстань від точки до точки, вимір кривої: для відрізка прямої довжина — відстань між його кінцями, для ламаної — сума довжин її ланок, для інших кривих — верхня границя довжини ламаної лінії, вписаної в цю криву.У фізиці довжина позначається здебільшого літерами L або l (від англ. length). Одиницею вимірювання довжини в системі СІ є метр, в системі СГС — сантиметр. На практиці довжина вимірюється також в інших одиницях, перелік яких наводиться в табличці внизу сторінки."@uk . "Біоло́гія (дав.-гр. βίοσ — життя, дав.-гр. λόγος — слово; наука) — система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про живих істот, що населяють Землю чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємні стосунки, систематику, поширення на Землі; про зв'язки між живими істотами і живих істот з неживою природою. Біологія встановлює загальні закономірності, властиві життю у всіх його проявах."@uk . "Точка — одне з основних понять геометрії. Точка є геометричним об'єктом, що має властивості тільки положення в просторі, але не має жодних інших, наприклад таких як довжина, площа. Поняття точки використовується в геометрії, математиці, фізиці та багатьох інших галузях. У функціональному аналізі під точкою розуміють елемент будь-якого топологічного (зокрема, метричного) простору; тому в цьому розумінні точкою може бути, наприклад, функція."@uk . "Мо́ва — система звукових і графічних знаків, що виникла на певному рівні розвитку людства, розвивається і має соціальне призначення; правила мови нормалізують використання знаків та їх функціонування як засобів людського спілкування.Мова — це найважливіший засіб спілкування і пізнання.За ДСТУ 2392-94 мова — система знаків, що забезпечує процес комунікації і, як правило, складається зі словника та правил.Розрізняють людську, формальну і тваринну мови. Наука, яка займається вивченням мови називається мовознавством або лінгвістикою."@uk . "А́том (або не́ділка від грец. άτομοσ — неподільний) — найменша, електронейтральна, хімічнонеподільна частинка хімічного елемента. Атом складається з щільного ядра з позитивно заряджених протонів та електрично нейтральних нейтронів, яке оточене набагато більшою хмарою негативно заряджених електронів. Коли число протонів відповідає числу електронів, атом електрично нейтральний; в іншому випадку це є іон, з певним електричним зарядом. Атоми класифікують відповідно до числа протонів та нейтронів: число протонів визначає хімічний елемент, а число нейтронів визначає нуклід елемента.Утворюючи між собою зв'язки, атоми об'єднуються в молекули і великі за розміром тверді тіла.Про існування найдрібніших частинок речовини людство здогадувалося ще з давніх часів, проте підтвердження існування атомів було отримане лише в кінці 19-го століття. Але майже одразу ж стало зрозуміло, що атоми, в свою чергу, мають складну будову, якою визначаються їхні властивості.Концепція атома як найменшої неподільної частинки матерії вперше була запропонована на початку I тисячоліття до н. е. Мохом і популяризована Демокритом — який, власне, і запровадив в науковий обіг термін «атом». В 17-му та 18-му століттях хіміки встановили, що хімічні речовини вступають в реакції в певних пропорціях, які виражаються за допомогою малих чисел. Крім того вони виділили певні найпростіші речовини, які назвали хімічними елементами. Ці відкриття привели до відродження ідеї про неподільні частинки. Розвиток термодинаміки і статистичної фізики показав, що теплові властивості тіл можна пояснити рухом таких частинок. Врешті-решт були експериментально визначені розміри атомів.Наприкінці 19-го та на початку 20-го століть, фізики відкрили першу з субатомних частинок — електрон, а дещо пізніше атомне ядро, таким чином показавши, що атом не є неподільний. Розвиток квантової механіки дозволив пояснити не лише будову атомів, а також їхні властивості: оптичні спектри, здатність вступати в реакції й утворювати молекули тощо."@uk . "Хі́мія або Хемія — одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями.Завданням хімії є дослідження властивостей елементів і хімічних сполук, вивчення залежності властивостей речовин від їх складу й будови, вивчення умов перетворення одних речовин в інші, поширення хімічних речовин у природі, технологій їх одержання, механізмів взаємодії хімічних сполук, а також практичне використання хімічних реакцій."@uk . "Іри́на Олекса́ндрівна Мо́лостова (*29 січня 1929, Москва — †13 лютого1999, Москва) — український і російський режисер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1964). Народна артистка УРСР (1976)."@uk . "Ко́ло — геометричне місце точок площини, відстань від яких до заданої точки, що називається центром кола, є постійною величиною і дорівнює радіусу кола.Коло з центром у точці О і радіусом r позначають О(r).Інструментом для побудови кола є циркуль — один із основних інструментів геометрії."@uk . "Анто́н Пантелеймо́нович Кома́р (*30 січня 1904, Березна Київської губернії — †1985) — український фізик, професор, академік АН УРСР (1948)."@uk . "Фíзик — людина що займається фізикою. Це слово може вживатися відносно науковця або відносно вчителя, студента тощо. Науковці-фізики поділяються на теоретиків та експериментаторів. Фізики-теоретики за способом мислення посідають проміжне місце між фізиками-експериментаторами та математиками. Іноді деякі теоретикофізичні школи переплітаються з математичними, так що про їх представників стає важко сказати, хто вони - фізики чи математики."@uk . "Метр (від грец. μέτρον — міра, розмір) — одиниця довжини в Міжнародній системі одиниць СІ та інших метричних системах одиниць. Скорочено метр позначається малою літерою м.За означенням, прийнятим Резолюцією 1 XVII Генеральної конференції з мір і ваг 1983 рокуТаке означення було прийняте, виходячи з тих міркувань, що швидкість світла є фундаментальною фізичною константою, яка повинна бути визначеною точно, без похибки. Її значення було зафіксоване на величині 299 792 458 м/c.Щодо метра таке визначення означає, що його значення повинно бути визначене експериментально. При цьому виникає деяка похибка. Для практичних цілей у лабораторіях метр порівнюють з довжиною хвилі певного випромінювання.Метр — одна із семи основних одиниць Міжнародної системи. Через нього визначаються багато похідних одиниць. Оскільки точність будь-яких вимірювань не може бути вищою, ніж точність визначення одиниці, розробка методів точного відтворення метра має важливе значення для розвитку науки й техніки."@uk . "Речення — граматична конструкція, побудована з одного чи кількох слів певної мови, яка становить окрему, відносно незалежну думку; це значеннєве, граматичне і інтонаційне ціле, що виражає якусь думку в відношенні її до дійсності (предикативність, створена категоріями модальності, часу й особи) одним словом чи сполукою слів.В українській мові основою типового речення є підмет у його зв'язку з присудком (Учень читає, так зване непоширене речення), навколо яких згуртовуються у поширеному реченні його другорядні члени: означення й прикладки в групі підмета, та додатки і обставини в групі присудка (Білявий учень-шестикласник уважно читає при столі книжку). На вираз синтаксичних і значеннєвих стосунків слова речення перебувають поміж собою у зовнішньо-формальн